Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локшити

Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИТИ"
Безумірно нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Жа́дібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Зачми́хати, -хаю, -єш, гл. Зафыркать. Зачмише як кабан. О. 1862. Н. 64.
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах. Стор. МПр. 65.
Навтіша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Натѣшиться, нарадоваться. Хоч бачила, хоч не бачила — навтішалася. Мет. 50.
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Гол. Од. 73. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць. Чуб. III. 302.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть. Васильк. у.
Попровадити, -джу, -диш, гл. Потащить, понести, повезти. І попровадили тих братів на Сібір. Грин. І. 97.
Розгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, разворотиться. 2) Раскрываться, раскрыться. Квіточка бузкова.... розгорталася в темному вечері. МВ. (О. 1862. І. 75).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.