Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ?
Негодня, -ні́, ж. Хламъ, негодныя вещи. Усе викрадено із скрині, усе забрато, осталась тілько сама негодня — то рване, то погане.
Оттут нар. Вотъ здѣсь, вотъ сюда. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати. Боже, поможи, оттут і положи. Ум. оттутеньки, оттутечки.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем.
