Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопата

Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. Чуб. V. 81. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Ном. №8059. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ном. № 10784. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАТА"
Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Задовольни́ти Cм. задовольняти.
Кейловий, -а, -е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка. КС. 1893. XII. 447.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Увиджуватися, -джуюся, -єшся, гл. = увижатися. А він усе перед моїми очима ввиджується. Г. Барв. 381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.