Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давило

Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Инчий, -а, -е. = инший. Поведу, каже... у инче царство. Рудч. Ск. II. 108.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Пересинювати, -нюю, -єш, сов. в. пересини́ти, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.
Чатування, -ня, с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування. К. ЦН. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.