Бук, -ка, м.
1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками.
2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Буком того, хто не боронить свого.
Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ.
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка.
