Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував.
Приголублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголубитися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить.
Прикочувати 2, -чую, -єш, сов. в. прикоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить. Прикотив камінюку. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило? 2) Укачивать, укатать каткомъ. 3) Наваливать, навалить. У вишневім садочку схоронили..-, важким каменем прикотили. 4) Только сов. в., прикатить, пріѣхать быстро. На ярмарок покотила. Прикотила до комори, бере чоботи коркові.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Не стомились міцні крила у молодого орляти.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Уплавзована нора.
