Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

далекий

Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. Мет. 64. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Шевч. 73. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Шевч. 27—82. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. Чуб. V. 873.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАЛЕКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАЛЕКИЙ"
Блазень, -зня, м. 1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Котл. Ен. VI. 35. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька. Черк. у. 2) Шутъ. Ум. блазник. Вх. Лем. 392.
Вишпурити, -рю, -риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
Жовто́к, -тка́, м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.
Клуня, -ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Ном. № 446. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. Св. Мт. VI. 26. Ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя. Г. Барв. 258.
Куцина, -ни, ж. Короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имѣетъ три складки, называемыя усами, и низкій воротникъ. Харьк. г. ХС. IV. 50.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати. Мет. 76. 2)до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста. Шевч. 464.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Сьогодні, сього́дня, нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. ЗОЮР. І. 48. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Ном. № 11368. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. К. ЧР. 148. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Левиц. Пов. 405. Але ж не все так їй щастило його дурити. Г. Барв. 519.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАЛЕКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.