Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Знана на ввесь світ Баба Борець. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Пробелькотати, -чу́, -чеш, пробелькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись.
Ріжджа, -жі, ж. Хворость.
