Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Облигувати, -гую, -єш, сов. в. обли́гати, -гаю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Хто більш і не облигує нашого братчика, як не ця жидова. А це вже облигав його.
Помріти, мрію, -єш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Прихідець, -дця, м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Шелюговий, -а, -е. Изъ тальника.
Шумливий, -а, -е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. 2) Шумный. Шумливе життя.