Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Не дістане він язика. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Такої ласки дістану і в Параски.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком.
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи).
2) Набивать, набить плотно.
Понамножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла.
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив....
Чоник, -ка, м. = човник 2.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця.
