Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давильця

Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛЬЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛЬЦЯ"
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Волоситися, -шуся, -сишся, гл. Таскать другъ друга за волосы. Вх. Зн. 8.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Надігну́ти Cм. надгинати.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛЬЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.