Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давильця

Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛЬЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛЬЦЯ"
Білозорий, -а, -е. Имѣющій свѣтлые глаза. Білозорий кінь. Шейк., Ум. білозоренький.
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
До́лочко, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Погононька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.
Поперегризати, -за́ю, -єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛЬЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.