Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку.
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой.
Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться.
Фантазія, -зії, ж. Фантазія. Мережки фантазії.
