Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Замогти́ Cм. замогати.
Кошар, -ра, м. 1) = кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = кошара. Вх. Лем. 427. Ум. кошарик. Вх. Уг. 246.
Півть, -ти, ж. Большой кусокъ сала съ цѣлаго бока свиньи. Чтире півті солонини із них наробили. Гол. II. 507.
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Ном. № 3813. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. Рудч. Ск. І. 166. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. Ном. № 5257. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Чуб. V. 3. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили. Рудан. І. 87.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Нас спонсорують: