Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода. Вх. Уг. 228.
Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Гра́пський, -а, -е. Графскій. ЗОЮР. І. 299.
Закріпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. закріпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Скрѣпляться, скрѣпиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки. Мет. 293.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Ростолкуватися, -куюся, -єшся, гл. Переговорить, объясниться. Так тогді й ростолкуємось, а тепер ніколи. Кв. І. 69.
Стигнути, -гну, -неш, гл. 1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне. 2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне. Св. Л. 285. 3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Нас спонсорують: