Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відгуляти 2, -ля́ю, -єш, гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.
Гадючий, -а, -е. 1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. К. Псал. 132. гадюче кодло. Змѣиное гнѣздо. 2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 166. 3) Бранное слово. Гадючий сину! Маркев. 56. Гадючий жид. Маркев. 56. І ціпка вхопила гадюча дитина. Грин. II. 183.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица. Св. Л. 222.
Мущи́нський, -а, -е. Мужской. Шух. І. 120.
Навпрачки́ нар. Напрямикъ, прямикомъ, прямо. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн. Cм. навпростець.
Підриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить лѣса.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Скупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом. Шух. І. 171.
Нас спонсорують: