Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Окружати, -жа́ю, -єш, сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Рухливий, -а, -е. Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Стрічань, -ня, м. = стрітення. Чуб. III. 6.
Таїнство, -ва, с. Таинство. Таїнство странноє і в Віфліємі чудо явноє. Колядка. Шейк.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ. Павлогр. у.
Нас спонсорують: