Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.
Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Диста́нція, -ції, ж. ? Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й перечорт був. Кв.
Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш. Стор. І. 41.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Поміняти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав. Черниг. у.  
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Нас спонсорують: