Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Беручкий, -а, -е. 1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться. Стор. МПр. 46.
Праотець, -тця, м. Праотецъ. Гн. І. 10. паші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами. Ном. № 3179.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Нас спонсорують: