Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Видумати Cм. видумувати.
Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл. 1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс. 2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь. 3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів. 4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Н. п.
Відбатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Заду́шник, -ка, м. = сердак. Вх. Уг. 239.
Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. Cм. капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. капелюшокъ. Желех.
Кидик, -ка, м. 1) Маленькій человѣчекъ. Вх. Зн. 25. 2) Замарашка. Вх. Зн. 25.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Непристойно нар. Неприлично.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг. Котл. Ен.
Нас спонсорують: