Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Випробовувати, -вую, -єш, сов. в. випробувати, -бую, -єш, гл. Испытывать, испытать. (Бог) випробовує святого. К. Псал. 24. Випробовуй їх, що з їх за люде вийдуть. О. 1862. VI. 37. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували. Г. Барв. 163.
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать. Угор.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Змережити Cм. змережувати.
Насолити Cм. насолювати.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. Ном. № 2990. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Млак. 46. Заснула, вона на полі твердо. Гн. II. 124. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Г. Барв. 246. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Рудч. Ск. І. 131. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула. Чуб. V. 1198.
Тринадцятеро числ. Тринадцать душъ, штукъ.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.
Нас спонсорують: