Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IХ. 29. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. болячечка. Ув. болячище. Мил. М. 97.
Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев. у. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима. Г. Барв. 458.
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Нас спонсорують: