Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2

щабель
щаблюватий
щаблястий
щава
щавель
щавельний
щавидуб
щавити
щавій
щавлик
щавник
щавух
щав'ян
щадити
щадливий
щадний
щадниця
щадність
щадок
щакати
щамба
щамбити
щамб'я
щасливе
щасливий
щасливити
щасливо
щасний
щасниця
щасно
щастити
щаститися
щастя
щати
ще
щебати
щебернути
щебетання
щебетати
щебеташечка
щебеташка
щебетій
щебетіти
щебетливий
щебетливість
щебетнути
щебетун
щебетуха
щевій
щедлик
щедрак
щедрець
щедрий
щедрик
щедрина
щедрити
щедрівка
щедрівник
щедрівниця
щедрівчаний
щедрість
щедро
щедровий
щедрувальник
щедрувальниця
щедрувати
щезати
щезун
щелепа
щемелина
щемерець
щеміти
щенитися
щент
щенюк
щеня
щеп
щепа
щепина
щепити
щепій
щепільник
щепко
щеплення
щепочка
щерба
щербак
щербан
щербанець
щербань
щербатий
щербець
щербина
щербинча
щербити
щербиця
щерлатий
щертовий
щерть
щет
щетина
щетинник
щетинуватий
щеть
щибати
щибелець
щиблювати
щиглик
щигликів
щиглячий
щиголь
щикавиця
щикавка
щикати
щикатися
щикніти
щикнути
щиколодка
щиколоток
щиміти
Бакханалія, -лії, ж. Вакханалія. Я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже на підпитку; хто в скоки, хто в боки, — нестеменна бакханалія. Ном. № 11734.
Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IХ. 29. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. болячечка. Ув. болячище. Мил. М. 97.
Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування. Мир. ХРВ. 240.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке. Кіевск. у.
Протряхати, -ха́ю, -єш, сов. в. протря́хнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть (о землѣ, краскахъ, бѣльѣ). (Ha образах) протряхали свіжі фарби. Левиц. Пов. 21. Рядно вже протряхло, — візьми, скачай. Черниг. у.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Сяк нар. Этакъ. Не так, не сяк. Чуб. сяк-так, сяк-не-так. Кое-какъ. Сяк-так до вечора буду жить, а ввечері мій миленький прибіжить. Чуб. V. 105. Очіпок сяк-не-так наділа. Алв. 40.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Нас спонсорують: