Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.

Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.

Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Н. п. Г. Барв. 422. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.

Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.

Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.

Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Кв. І. 32. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Чуб. Молоденька колядка. О. 1861. XI. Свид. 57. 2) Молодцеватый, удалой.

Підтакувати, -кую, -єш, гл. = підтакати.

Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. Н. Вол. у.

Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. сажка.

Указати Cм. указувати.