Анта́м, нар. Вонъ тамъ.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Поборотися, -рюся, -решся, гл. Побороться. Поборовся б, як би малось сили.
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові.