Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вузда, -ди, ж. 1) Узда. 2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго. Вас. 186.
Глистник, -ка, м. 1) Цытварное сѣмя, сѣмя Раст. Artemisia Sieberi Bess или Artemisia vahliana Kostel. 2) Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.  
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
Нас спонсорують: