Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виднівка, -ки, ж. Бочка, въ которой было вино. Вх. Лем. 397.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ. Вх. Лем. 426.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Грин. III. 302. Ум. люлечка.
Обрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Нас спонсорують: