Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Пересунути, -ся. Cм. пересувати, -ся.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Підтроюдити, -джу, -диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив. Харьк. г.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Справедливий, -а, -е. 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. Ном. № 6694. 2) Настоящій. Справедливий чумак був. МВ. І. 65. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Чуб. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки. Чуб. V. 421.
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку, нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Нас спонсорують: