Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Дванадцятикри́лка, -ки, ж. Съ двѣнадцатью крыльями вѣдьма. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова. О. 1862. IX. 33.
Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. К. Іов. 41. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти... Лебед. у.
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить. Рудч. Ск. І. 40.
Опочити Cм. опочивати.
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Проціджувати, -джую, -єш, сов. в. проціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить. Чуб. III. 75.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Нас спонсорують: