Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Віддаровувати, -вую, -єш, сов. в. віддарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отдаривать, отдарить.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Сумирити, -ся. Cм. сумиряти, -ся.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Нас спонсорують: