Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить. Г. Барв. 541.
Зі́лля, -ля, с. 1) Злаки. 2) Лекарственная трава, зелье, волшебное зелье. Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напитися, забудеш одразу. Мет. 62. Марисенька в недузі лежала, аж зза моря зілля забажала. Гол. І. 112. Чар-зі́лля. Волшебныя травы, собранныя въ день и въ ночь на Ивана Купала. О. 1861. II. 206. 3) Названіе различныхъ растеній: Боло́тне зі́лля. Ranunculus. Вх. Пч. І. 12. Га́дєче —. Gnaphalium canadense. Лв. 99. Гою́че —. Astrantia major. Вх. Пч. І. 9. Квасне́ —. Valeriana tripterys. Лв. 102. Кіня́че —. Circaea luteliana. Вх. Пч. І. 9. Криве́ — Polygonum bistorta. Лв. 100. Ку́ряче —. = Збурник. Лв. 102. Ластів'я́че —. = Земизеленя. ВХ. Пч. І. 9. Ма́сляне —. = Sedum telephium. Вх. Пч. І. 12. Міцне́ —. = Centaurea jacea. Вх. Лем. 436. Святоя́нське —. = Іванюк. Вх. Пч. I. 10. Сі́ре — ? О. 1861. XI. Свидн. 29. Страпа́те — ? О. 1861. XI. Свидн. 29. Тата́рське — = Шувар. Вх. Пч. І. 8.
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Н. п. Куля летить. Дещо, 31. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. Ном. № 4890. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. Г. Барв. 282. (Думка) тільки накльовувалась у його. Левиц. І. 470. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась. K. ХП. 128.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Нас спонсорують: