Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки. Ном. № 3087. Гол. Од. 15.
Рімнота, -ти, ж. = рімнина. Під Печенігами поділь — рімнота. Волч. у.  
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Нас спонсорують: