Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гря́зько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. ІІ. 153.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Задарювати, -рюю, -єш, сов. в. задари́ти, -рю́, -риш, гл. Задаривать, задарить.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Нас спонсорують: