Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
А́нглія, -лії, ж. Англія. То було в Анґлії. Гн. І. 47.
Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Попрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Выпрямиться.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Уковзати Cм. уковзувати.
Нас спонсорують: