Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.
Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, Боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. Cм. юдити.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села. Кв.
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть. Мнж. 193.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Нас спонсорують: