Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.
Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.
Реж, -жа, м. Крыло рыболовной сѣти. В сітці дві пілки: режі, а в середині третя — пров'язь.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Нас спонсорують: