Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Капровокий, -а, -е. = каправий. Вх. Зн. 24.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Люзня́к, -ка́, м. Слуга въ военномъ лагерѣ стариннаго польскаго войска? Люзняк в шляхетському обозі. К. ПС. 9.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Н. п. Нігде мені постояти під похильним тином. Мил. 73.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.
Стовповий, -а, -е. = стовбовий.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Нас спонсорують: