Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками. О. 1861. X. 52.
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги. Вх. Уг. 245.
Підглядати, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.
Подеколи нар. Иногда. Иноді буває так, що усе сонце темнів, а подеколи тільки частина його буває темна. Ком. І. 45.
Пригадувати, -дую, -єш, сов. в. пригада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Припоминать, припомнить. Чуб. V. 245. 2) Придумывать, придумать. Не придумать, мати, да й ж пригадати, яку тобі да пташечку з гостинцем прислати. Чуб. V. 744.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.
Нас спонсорують: