Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Я з Пріською давно вже не подругую.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
Тогокало, -ла, м. Говорящій часто того.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.