Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились. Ном. № 3982.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Н. п. Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Чуб. V. 756. Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Чуб. V. 369. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Чуб. V. 46. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. Чуб. V. 23. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Мил. 185. Не цуройтесь, лебедики! Шевч. 87. Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге. Шевч. 577.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Нас спонсорують: