Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Гол. І. 106. Як упаде жовтий листок з тої буковини. Н. п. 2) Буковый лѣсъ. Шух. I. 177. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину... Гол. II. 77.
Гой! меж. = ой, гей. Шух. І. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. ІІІ. 299.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр. Шух. I. 272, 318.
Окрасити Cм. окрашати.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Сікнути Cм. сікти.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці. Левиц. І. 331.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. степо́к, степо́чок.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.
Нас спонсорують: