Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде. Рудч. Ск. І. 71.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Зволе́ння, -ня, с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948.
Коханок, -нка, м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. Стор. І. 35. І сама тобі коханка передам. Сніп. 63. Ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили. Мил. 120.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Оглядання, -ня, с. Осматриваніе.  
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай. Чуб. V. 157. 2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Кв. І. 29. Морозенко, козаченько як мак роспукався. Грин. ІІІ. 590.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Нас спонсорують: