А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Коромола, -ли, ж. Крамола, заговоръ. Князі кують коромоли.
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Хлопець ручий і на всі вигадки митець.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. Ум. сумненько, сумнесенько.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають.