Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Викрутка, -ки, ж. Увертка.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Ма́гура, -ри, ж. Высокая гора.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. тріщучо́к.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Нас спонсорують: