Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Зако́тистий, -а, -е. Отложной. Комір закотистий. Н. Вол. у.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.
Нас спонсорують: