Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати.
Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь.
Зустрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = зустріватися.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
2) = лишень. Гляди лиш! Кете лиш кресало! Біжи лиш швидче в Карфагену.
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Телепатися, -паюся, -єшся, гл. Тащиться. Та доки ти там будеш телепатися, іди швидче.
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались.