Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ф-
фабра
фабури
фавда
фаґівник
фай!
файкати
файний
файно
файфа
файфер
факля
факт
фактичний
фактовий
фалат
фалатати
фалатє
фалд
фалда
фальш
фальшивий
фальшивість
фальшивосердий
фальшівник
фальшувати
фаля
фаналевий
фанатик
фанатицтво
фанда
фандоля
фанель
фанта
фантазія
фантазувати
фантастичний
фантастичність
фантє
фантина
фантиння
фантувати
фара
фарагон
фараґів
фараґівча
фарба
фарбаниця
фарбаня
фарбітки
фарбляний
фарбовесельчатий
фарбування
фарбувати
фарб'яр
фарб'ярка
фарб'ярня
фарб'ярство
фарб'ярський
фарисей
фарисейський
фарист
фаріон
фаркнути
фармуга
фармужити
фармужка
фартух
фарфолиз
фарфур
фарфурка
фасия
фаска
фасола
фасолька
фасоля
фасочка
фастиско
фасчина
фатів
фатка
фатьол
фафравий
фафрати
фацарити
фацарний
фацелик
фацерний
фацерність
фациґати
фацка
фацкати
фацкувати
фацнути
фаяти
фелеґа
фелелувати
фенделєнка
феник
фенчирь
ферделинка
ферділь
фертиґати
фертик
ферфела
ферфелити
ферфелиця
феса
фиґель
фиґлювати
физика
фик
фикати
филижанка
филозоф
филозофиста
филозофичний
филозофія
филозофний
филонник
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. І. 199.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Понароджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Народиться (о многихъ). Нових людей понароджувалося багато після ревизії, а землі не прибавилося. Харьк. у.  
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Ном. № 9752. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Черном. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Г. Барв. 475. Його господарство ще не рупить. Лубен. у. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка. Г. Барв. 337.
Рутній, -я, -є. ? Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане. Н. п. Ой мій рутній Боже, хто ж мені споможе? Н. п.
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти. Гн. 73.
Нас спонсорують: