Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ф-
фабра
фабури
фавда
фаґівник
фай!
файкати
файний
файно
файфа
файфер
факля
факт
фактичний
фактовий
фалат
фалатати
фалатє
фалд
фалда
фальш
фальшивий
фальшивість
фальшивосердий
фальшівник
фальшувати
фаля
фаналевий
фанатик
фанатицтво
фанда
фандоля
фанель
фанта
фантазія
фантазувати
фантастичний
фантастичність
фантє
фантина
фантиння
фантувати
фара
фарагон
фараґів
фараґівча
фарба
фарбаниця
фарбаня
фарбітки
фарбляний
фарбовесельчатий
фарбування
фарбувати
фарб'яр
фарб'ярка
фарб'ярня
фарб'ярство
фарб'ярський
фарисей
фарисейський
фарист
фаріон
фаркнути
фармуга
фармужити
фармужка
фартух
фарфолиз
фарфур
фарфурка
фасия
фаска
фасола
фасолька
фасоля
фасочка
фастиско
фасчина
фатів
фатка
фатьол
фафравий
фафрати
фацарити
фацарний
фацелик
фацерний
фацерність
фациґати
фацка
фацкати
фацкувати
фацнути
фаяти
фелеґа
фелелувати
фенделєнка
феник
фенчирь
ферделинка
ферділь
фертиґати
фертик
ферфела
ферфелити
ферфелиця
феса
фиґель
фиґлювати
физика
фик
фикати
филижанка
филозоф
филозофиста
филозофичний
филозофія
филозофний
филонник
Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.
Катеринка, -ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. І. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду. Лебед. у.
Лу́скіт, -коту, м. Трескъ. Желех.
Осоння, -ня́, с. Мѣсто освѣщаемое солнцемъ. Нѣж. у.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Посполу нар. Вмѣстѣ, разомъ. ЕЗ. V. 207. Довго вони плакали й горювали удвох посполу. Полт. у. На добридень тобі, тату, і тобі, мамо, вам, діди, і вам, баби, вам, братіки і сестриці, і всім посполу, і Богу святому. Кобел. у. Бувайте здорові, з неділею! — Спасибі, посполу з вами. Камен. у.
Чин, -ну, м. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину. Г. Барв. 224. 2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Н. Вол. у. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище. Кв. 3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов. МВ. ІІ. 32.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. Cм. чистина 2.
Нас спонсорують: