Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати. АД. І. 115.
Понатискати, -ка́ю, -єш, гл. Тоже, что и натиснути, но во множествѣ.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! О. 1862. І. 109. Розгостився у тестя таки й геть то.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Нас спонсорують: