Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. І. 284.
Вилискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, блестѣть. Вус чорний аж вилискується. Стор. II. 11.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Н. п. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченькиЧуб. V. 158.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Грин. І. 181. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица. Ном. № 5536.
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Нас спонсорують: