Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. ІІІ. 461. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток. Вх. Зн. 18.
Запропада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запропа́стися, -паду́ся, -де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі. Єв. І. X. 22.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Нас спонсорують: