Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. Гол. І. 222. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Млак. 105. Камінь буде дудніти. Гол.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Борз. у. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля. Г. Барв. 535.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2)вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.
Попережовувати, -вую, -єш, гл. Пережевать (во множествѣ).
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.
Нас спонсорують: