Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Ревіль, -ля, м. = ревінь. Черк. у.
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ. Левч. 27.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням. 2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує. Н. п. 3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Нас спонсорують: