Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки. О. 1861. XI. Св. 64.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Нас спонсорують: