Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Викуряти, -ря́ю, -єш, гл. = викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам.... по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.
Виплат, -ту, м. Уплата, выплата. На виплат гроші роскладати. О. 1862. VII. 88.
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Клинчук, -ка, м. = клин 3.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство. Гол. І. 216.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає. Міусск. окр.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Нас спонсорують: