Борщівник, -ка, м.
1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. б) Heracleum sibiricum L. Cм. борщ.
2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ.
3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
Відворіт, -роту, м.
1) Отступленіе.
2) Отвращеніе.
3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр.
Заміня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣняться.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Обдарити Cм. обдаряти.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ.
Побіл, -лу, м.
1) Бѣлая глина.
2) Побѣлка.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Cм. снізка.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш?