Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Закла́дщини, -щин, ж. мн. = закладини. Канев. у. ХС. ІІІ. 39.
Зароди́ти, -джу́, -диш, гл. Уродить. Зароди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Мет. 344. Добра пшениця зародила. Мнж. 83.
Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха. Чуб. І. 231.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Канев. у. Те сміттє, що батьки з дідами насмітили. К. Дз. 29.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. К. ЧР. 11. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І. 120. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього. О. 1861. IX. 181.
Пообгодовувати, -вую, -єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться. Богодух. у.
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Рибацтво, -ва, с. = рибальство.
Шаховка, -ки, ж. Ум. отъ шахва.
Нас спонсорують: