Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
Відімкнути Cм. відмикати.
Дошпаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. дошпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домазывать, домазать при обмазкѣ хаты глиной, при замазываніи щелей. Дошпаровуй уже швидче, а то ж воно висхне. Харьк.
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
Пугом нар. Грозно, сердито. Вони у волості кричали пугом на мене, щоб признавався, хто вкрав, то я і сказав, що я. Екат. ( Залюбовск.).
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Умерти Cм. умірати.
Нас спонсорують: