Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Красень, -ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Охвітно нар. Пріятно, съ удовольствіемь, удобно, безопасно. охвітніше. Пріятнѣе, лучше, удобнѣе, безопаснѣе. Люде прираяли, щоб кого за дитину, — все таки, кажуть, охвітніше. Сим. 234. Чого... тітусю, з ціпочком? — Охвітніше, каже, од собак. Сим. 235. Дівчата були ще раді, що парубки з ними, — і веселіше, і охвітніше. Мир. Пов. 149.
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.
Нас спонсорують: