Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вереття, -тя, с. 1) Тряпье, хламъ. 2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ. Александров. у.
Зароди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. Рк. Левиц. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина. МВ. ІІ. 76.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466.
Обрабовувати, -бо́вую, -єш, сов. в. обрабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує. Камен. у.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. І. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Сулія, -лії, ж. Большая бутыль. Ум. сулі́йка. Грин. І. 235.
Тирса, -си, ж. 1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. Шевч.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Ходня, -ні, ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора. Харьк.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Нас спонсорують: