Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

т
та
та I
та II
табак
табака
табакерка
табакерчина
табанити
табатерка
табачарка
табаченція
табачина
табачити
табачка
табачковий
табачник
табачників
табачницин
табачниця
табачок
табашний
табашник
табин
табиновий
табівка
табір
табла
таблиця
табор
таборитися
таборище
таборовий
таборування
таборувати
таборянин
табун
табунний
табунник
табунників
табуновий
табунський
табунчик
табурка
тавлетка
таволга
таволжаний
таволожник
таврія
таврований
таврот
таган
таганашка
таганок
таганувати
таганчик
тади
таємний
таємниця
таємничий
таємничо
таємність
таємно
таємнощі
таїнство
таїти
таїтися
тайкома
тайна
тайний
тайник
тайниковий
тайничок
тайність
тайно
тайстерка
тайстра
тайстрина
тайстровий
тайстронька
так I
так II
такання
такати
такелецький
такенний
такеньки
таки
такий
таківський
такісінький
такісічкий
такіський
такнути
тако
таковий
також
такой
такось
такрічний
такса
таксатор
таксаторів
таксаторський
таксація
таксувати
такувати
тал
тала
талабаїти
талабанити
талажчаник
талалай
талалайка
талалайко
таламбас
талан
таландати
таланистий
таланити
Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ. МУЕ. I. 102.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Позаквічувати, -чую, -єш, гл. Убрать цвѣтами (во множествѣ). Коси позаплітувані і жовтими гвоздиками та барвінком позаквічувані. Кв.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Сап'янний, сап'яновий, -а, -е. Сафьянный. Чуб. V. 339. Сап'янні черевички на нозі. Чуб. III. 152. Шик-пик, не в сіх, не в тих, в сап'янових. Ном. № 13586.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.
Черничити, -чу, -чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.
Нас спонсорують: