Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Біднішати, -шаю, -єш, гл. = біднійшати.
Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. І. 121., Ум. брудненький.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ. Шух. І. 173.
Погорінець, -нця, м. = погорілець. Вх. Лем. 451.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Циганити, -ню, -ниш, гл. 1) Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — Cм. циганщина. МУЕ. І. 155. (Полт.). Грин. ІІІ. 455.
Нас спонсорують: