Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.
Иршлиця, -ці, ж. Оторочка на тулупѣ изъ смушка или сурковаго мѣха. Вас. 155.
Імшедь, -ді, ж. 1) Мохъ. Шух. І. 18. 2) = мшедь. Вх. Зн. 28.
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.
Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Утрапляти, -лаю, -єш, сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого. Ном. № 10441.
Нас спонсорують: