Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ. Вх. Лем. 419.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Підіслати I Cм. підсилати.
Підструмент, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы. Черниг. у.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому. К. Гр. К. 15.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята. Шух. І. 212.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: