Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брьо́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули. МВ. ІІ. 138.
Згло́титися, -чу́ся, -тишся, гл. Столпиться, собраться толпой. Вх. Зн. 21.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Розмотузувати, -зу́ю, -єш, гл. Развязать что либо связанное. Розмутузувавши обстрижену вівцю. Ном. № 10240.  
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Шипарина, -ни, ж. = шипшина. Вх. Уг. 276.
Нас спонсорують: