Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. Рудч. Ск. І. 66, 175; II. 24. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. Борз. у. б) = Картопля. Вх. Пч. І. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. І. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. І. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Загнуться.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.
Притаганка, -ки, ж. Веревка, которой привязывается къ берегу дуб (большая лодка). Мнж. 180.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк.
Нас спонсорують: