Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Герун, -на, м. 1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine. ЗЮЗО. І. 127.
Молоде́нький, молодесенький, -а, -е., Ум. отъ молоди́й.
Нечистий, -а, -е. 1) Нечистый, грязный. 2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор.
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Єв. Мр. ІII. 29. Приймуть ще тяжчий осуд. Єв. Л. XX. 47.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Нас спонсорують: