Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Варило, -ла, с. Вареніе, варка. Встрѣчено въ пословицѣ: Саме варило бабу постарило, — т. е. вареніе, работа около печи старить женщину. Фр. Пр. 137.
Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.
Зрубати Cм. зрубувати.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Шуканина, -ни, ж. Поиски.
Нас спонсорують: