Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Викопирсати Cм. викопирсувати.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Правило, -ла, с. 1) Руль. Мнж. 179. Човен без весла й правила. Морд. II. 36. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Вас. 161. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. Грин. III. 660. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. Шух. І. 162. 4) Часть олійниці. (Cм.). Шух. І. 163. 5) Часть веретінника. (Cм.). Шух. І. 149. 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями. Шух. І. 90, 91.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти. Харьк. у.
Нас спонсорують: