Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села. Г. Барв. 352.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.  
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині К. ХП. 97.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом. Шевч.
Чертец, -тця, м. = ЧертіжВх. Зн. 80.
Нас спонсорують: