Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась.
Отягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = отягатися. Радюк зрозумів, що Ольга втягувалась.
Повиголоднюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Проголодаться (о многихъ). Мухи повиголоднювались та й кусають.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Уницький, -а, -е. = уніяцький.