Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ша
шабас
шабатувати
шабатурка
шабаш
шабашівка
шабашковий
шабашувати
шабеленька
шабелька
шабельний
шабельтас
шабльований
шаблюка
шабля
шабувати
шавкати
шавкун
шавлія
шаг
шагати
шагнути
шаговий
шаделина
шадий
шадровий
шадуля
шаєчка
шажок
шайба
шайварок
шайда
шайка
шайність
шайнути
шайтан
шайтур
шакша
шал
шалабастер
шалава
шалавистий
шаламатня
шаламок
шаланда
шалапут
шалапутнява
шалапутство
шалата
шалатися
шалахва
шалаш
шалдувати
шалевий
шаленець
шалений
шаленистий
шаленство
шаленяк
шаливіра
шалиґан
шалина
шалівка
шаліти
шалон
шалтай
шалупайка
шаль
шальвір
шальвіра
шальвія
шалька
шальовка
шальово
шальон
шальтатися
шалювати
шам
шамати
шамкати
шамкий
шамко
шамнути
шамотатися
шамотіти
шамотня
шамотнява
шампанка
шамрити
шамротіти
шамряти
шамтіти
шамушіння
шамша
шамшити
шана
шандарак
шандарик
шандра
шандриця
шанець
шанк
шаноба
шанобливий
шановний
шанта
шантавий
шанталавий
шанування
шанувати
шануватися
шанька
шапарка
шапарувати
шапарь
шапище
шапівка
шапка
шапкарь
шапкати
Босісінький, -а, -е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький. Харьк.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Надла́мувати, -мую, -єш, сов. в. надлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Надламывать, надломить.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших. К. МБ. XII. 266.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84).
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Циганщина, -ни, ж. Свадебный обрядъ во вторникъ (или среду), состоящій въ выпрашиваніи переодѣтыми (цыганами и пр.) свадебными гостями, различныхъ даяній, кот. потомъ пропиваются. Также: люди, кот. участвуютъ въ этомъ обрядѣ и самый добытый даянія. МУЕ. ІІІ. 170. Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збірається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у салдатський мундір, а пику умаже сажею, і тоді забірають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками. (Придя въ хату, переодѣтые играютъ роль цыганъ, танцуютъ, а остальные — выпрашиваютъ и крадутъ). Нациганять усячини, та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки. (Затѣмъ пируютъ). МУЕ. І. 155. (Полт.).
Нас спонсорують: