Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Відмикати, -каю, -єш, сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. Прийшов і двері відмикає. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло.
Запані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш?
Лічма́, нар. Счетомъ.
Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.
Охмелятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вытрезвляться. Ну к чорту! Швидче охмеляйся.
Переправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перепра́витися, -влюся, -вишся, гл. Переправляться, переправиться. Переправились вони через цеє море.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Скеля, -лі, ж. Скала. Море, грай, реви, скелі ламай.
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla.