Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цабанити
цабати
цабатися
цабе
цалевий
цалівка
цаль
цаністра
цап
цапар
цапеня
цаперка
цапина
цапиний
цапів
цапіна
цапки
цаплений
цаплячий
цапня
цапок
цапур
цапура
цапусенько
цап'юга
цара
царгати
царева
царевич
царедворець
царенків
царенко
цареня
царик
царина
царинка
царинний
царинник
цариночка
цариночок
цариха
царицин
цариця
царів
царівна
царівний
царівнин
царівниця
царівночка
царівство
царіград
царіградський
царок
царствечко
царство
царствувати
царський
царь
царювання
царювати
царя
царяградка
цахати
цвайка
цвак
цваркати
цвах
цвеник
цвентюх
цвенькати
цвигати
цвиндрити
цвинтарний
цвинтарь
цвиркати
цвист
цвікати
цвікований
цвілий
цвілити
цвілля
цвіль
цвінтар
цвірготати
цвіргун
цвірінчання
цвірінчати
цвірінь
цвірінькання
цвірінькати
цвірінькнути
цвіріньок
цвіріньчук
цвіркати
цвіркіт
цвіркнути
цвіркотати
цвіркун
цвіркунча
цвірний
цвірчати
цвірчок
цвісти
цвістися
цвіт
цвітень
цвітин
цвітистий
цвітка
цвіткований
цвітли
цвітний
цвітовиня
цвіток
цвітонний
цвітонько
цвіточок
цвітущий
цвітчастий
цвіцькувати
Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.
Ґрулина, -ни, ж. = Ґрулянка. Вх. Уг. 235.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату. Сим. 185.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Зорганизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Организоваться. Моє о Христі браттє зорганизувалось у якесь товариство. К. ХП. 27.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика. Конст. у.
Напої́ти Cм. напувати.
Пороспукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Драг. 267.
Нас спонсорують: