Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цабанити
цабати
цабатися
цабе
цалевий
цалівка
цаль
цаністра
цап
цапар
цапеня
цаперка
цапина
цапиний
цапів
цапіна
цапки
цаплений
цаплячий
цапня
цапок
цапур
цапура
цапусенько
цап'юга
цара
царгати
царева
царевич
царедворець
царенків
царенко
цареня
царик
царина
царинка
царинний
царинник
цариночка
цариночок
цариха
царицин
цариця
царів
царівна
царівний
царівнин
царівниця
царівночка
царівство
царіград
царіградський
царок
царствечко
царство
царствувати
царський
царь
царювання
царювати
царя
царяградка
цахати
цвайка
цвак
цваркати
цвах
цвеник
цвентюх
цвенькати
цвигати
цвиндрити
цвинтарний
цвинтарь
цвиркати
цвист
цвікати
цвікований
цвілий
цвілити
цвілля
цвіль
цвінтар
цвірготати
цвіргун
цвірінчання
цвірінчати
цвірінь
цвірінькання
цвірінькати
цвірінькнути
цвіріньок
цвіріньчук
цвіркати
цвіркіт
цвіркнути
цвіркотати
цвіркун
цвіркунча
цвірний
цвірчати
цвірчок
цвісти
цвістися
цвіт
цвітень
цвітин
цвітистий
цвітка
цвіткований
цвітли
цвітний
цвітовиня
цвіток
цвітонний
цвітонько
цвіточок
цвітущий
цвітчастий
цвіцькувати
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Відповістити Cм. відповіщати.
Защи́пувати, -пую, -єш, сов. в. защипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Н. Вол. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Н. Вол. у. Хоч лунь, а їдь! Н. Вол. у.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. Ном. № 2693. (Річки) надили дівчат у чисту воду. К. МХ. 31. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Г. Барв. 250. Там здобиччу ти надив козака. К. ПС. 65. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. Г. Барв. 452. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 109).
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Ховзкавиця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Лем. 479.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. О. 1861. VIII. 19. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві. Шевч. (О. 1862. III. 4).
Нас спонсорують: