Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

я
ябеда
ябедник
ябко
ябличко
яблінка
яблінча
яблінь
яблуко
яблуневий
яблунина
яблуння
яблунь
яблунька
яблуня
яблучко
яблучковий
яблушний
яблушник
ябчанка
яведрик
явида
явити
явір
явірка
явкати
явки
явкотіти
явлений
являти
являтися
явний
явнісінький
явнісінько
явно
яворець
яворик
яворин
яворина
яворовий
яворок
яворонько
яга
ягівка
ягіддя
ягідка 1
ягідка 2
ягідник
ягідник 2
ягідниця
ягідонька
ягідочка
ягли
яглиця
ягни
ягнитися
ягниця
ягничка
ягничник
ягнусик
ягня
ягнятина
ягнятко
ягнятник
ягнячий
ягода
ягодянка
яґрост
ядвівчак
ядеречко
ядерний
ядерність
ядерно
ядерце
ядрений
ядренистий
ядрено
ядро
ядряний
ядуха
ядушливий
ядушний
яєчко
яєчниця
яєшенька
яєшний
яєшник
яєшня
яз
язвина
яздра
язе
язик
язикатий
язичник
язичок
язібаба
язівець
язь
язюк
язя
яй!
яйкати
яйко
яйкотіти
яйце
як
якеньки
якенький
який
якийсь
якийся
якикати
якіл
якір
якіт
яклити
яко
яковий
яковитий
Бардаш, -ша, м. Большой топоръ. Камен. у. Вх. Зн. 2.
Блискати, -каю, -єш, гл. 1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. МВ. І. 141. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Грин. ІІІ. 308. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають. Греб. 401. 2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба. Канев. у.
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный. Желех.
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Рудч. Ск. І. 200. Е, чоловік! чорт заволік! Ном. № 2896. Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». Г. Барв. 290. 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Здви́гувати, -гую, -єш, гл. = здвигати. Брати тільки плечима здвигують. Рудч. Ск. ІІ. 102.
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Нас спонсорують: