Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жак

Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Ном. № 5701. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = бомок. Вх. Пч. І. 7.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАК"
Будівля I, -лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.
Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ). Аф. 326.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у.  
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Саморуч нар. Собственноручно.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.