Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жайворонник

Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРОННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРОННИК"
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома. Желех. Н. Вол. у.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Кутен, -ну, м. = кутняк. Вх. Лем. 430.  
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Плениця, -ці, ж. 1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева. Вх. Зн. 50. Желех. 2) = планиця. 3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці». Чуб. І. 166.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Прокушувати, -шую, -єш, сов. в. прокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прокусывать, прокусить.
Хазя́йка, -ки, ж. Хозяйка. І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Ум. Хазя́єчка. Чуб. V. 1026. Ти ж моя хазяєчко кохана! МВ. (О. 1862. III. 50).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЙВОРОННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.