Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный.
Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Віничок, -чка, м.
1) Ум. отъ віник.
2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst.
Клаптик, -ка, м. Ум. отъ клапоть.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! З мене не великий книжник.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Напала мене нежить.
Приказати Cм. приказувати.
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый.
Стая, стаї, ж.
1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає.
2) Рядъ. Стая кіп.
3) = ліса 2.
