Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабка

Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБКА"
Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Мовчи та диш! Ном. Над ним воли своїм духом дихали. Чуб. III. 323. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Мет. 78. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Важким духом дише. Ном. № 3360. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. К. ЧР. 68. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише. Гол. І. 12.
Домонта́рство, -ва, с. Сидѣніе дома, хозяйничанье дома. Краще.... було Грицькові домонтарство з любим його подружжям. Г. Барв. 146.
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе. К. ЧР. 2) Малиновый цвѣтъ.
Кулик II, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Лукаш. 25. Сидить кулик на болоті. Чуб. І. 260. кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). Ном. № 6640. 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Маркев. 155. Ум. куличок.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя. Вх. Зн. 37.
Пообчернювати, -нюю, -єш, гл. Сдѣлать черными (во множествѣ).
Присилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок. Рудч. Ск. II. 12.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.