Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Зая́трити, -рю, -риш, гл. 1) Растравить (рану). 2) Раздражать, разсердить.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Слово неправдиве звичаю не знає. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася.
Награва́тися, -ва́юся (граюся), -є́шся, сов. в. награ́тися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Наигрываться, наиграться. Е, там буде чим Кузьмі награться. 2) Издѣваться, наиздѣваться, насмѣхаться. Жиди з Христа награвалися.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
Пересниця, -ці, ж. Рыба Phoxinus rivularis.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Прикрити, -ся. Cм. прикривати, -ся.
Хижий, -а, -е. Хищный. Хиже птаство. Хижі орли.
