Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабка

Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБКА"
Дрі́ма, -ми, ж. Родъ весенней хороводной игры.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.
Моца́рство, -ва, с. Могущество.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Пригра, -ри, ж. Вылетъ пчелъ значительной кучей изъ улья на нѣкоторое время. Зашуміло село, як на пригру бджоли. Мир. ХРВ. 260.
Рядовина, -ни, ж. 1) Дерюга, грубый холстъ, употребляющійся на рядна, скатерти, мѣшки и пр. Чуб. УН. 408. Различные сорты рядовини: базаркова — шириною въ аршинъ, біла — изъ выбѣленнаго валу, идетъ для ряден и мѣшковъ, дорожки — полосатая на некрашенной основѣ и крашенномь уткѣ, мішкова — для мѣшковъ, шириной 12 вершковъ, писана — въ поперечныхъ цвѣтныхъ полосахъ для половиковъ, праник — полубѣлая, изъ сѣрой основы и недобѣленнаго утка, сирова — небѣленная, в со́сонки — плотная, особо вытканная и пр. Вас. 168. 2) Худшій сортъ сукна. Чуб. VII. 421.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.