Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один.
Майдала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, махать. Як налетить орляка на зайця та як ударе його крилом, а той, бідненький, перекинеться доголічерева та лапками майдалає, майдалає, та кричить тобі неначе дитина.
Очікувати, -кую, -єш, гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Продовжувати, -жую, -єш, сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них.
Ухитритися Cм. ухитрятися.
