Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалкуватися

Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Н. Вол. у. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. О. 1861. II. 7. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. МВ. ІІ. 33. От життя моє! жалкується. МВ. ІІ. 43. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛКУВАТИСЯ"
Бескидський, -а, -е. Относящійся къ бескидам. Желех.
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. Ном. стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Жерлига, -ги, ж. Большая удочка.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Харисто нар. Опрятно, чисто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.