Беґар, -ра, м. Палка. Ум. беґарик. Cм. биґарь.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний.
Нитка, -ки, ж.
1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. По нитці дійти до клубочка.
2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. Cм. штомпель. Ум. ниточка.
Олійниця, -ці, ж.
1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто.
2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила.
Сазан, -на, м. Рыба: карпъ. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.