Бекати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала.
2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Бжун, -на, м. = бжук.
Видимати, -маю, -єш, сов. в. видути, -дму, -меш, гл. Выдувать, выдуть. Тії дудочки видимають із скла бульбашку.
Захудыты, -джу, -дышъ, гл. Довести до худобы. Захуджени волы.
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
