Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жадний I

Жа́дний I, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. ІІ. 46. жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. І. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАДНИЙ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАДНИЙ I"
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Шевч. Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. К. Листи з хут. III. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Лукаш. 123. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мет. 11. Мова мовиться, а хліб їсться. Чуб. І. 261. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Котл. Ен. II. 7. Не про те мова мовиться. Левиц. І. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. О. 1862. IV. 10. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Мет. Випив чарку й мова найшлася. Н. Вол. у. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? Н. Вол. у. на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Грин. III. 306. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя. Чуб.
Натолочити Cм. натолочувати.
Переплентатися, -таюся, -єшся, гл. Перетащиться, перебрести. Насилу переплентався через міст, так заслаб.
Понедужати, -жаємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Дівчата аж понедужали за ним. Шевч. 569.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. О. 1862. IV. 13. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку. Грин. III. 660.
Хуртовина, -ни, ж. 1) Мятель, вьюга. Александров. у. 2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. АД. І. 187. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля! ЗОЮР. II. 40. 3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Мет. 356. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими. КС. 1882. XII. 497.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАДНИЙ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.