Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жайворінячий

Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Вузенький, вузесенький, -а, -е., Ум. отъ вузький.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Страмний, -а, -е. Неприличный, стыдный, срамной. Та й дочитались же до такого страмного. О. 1862. VI. 42.
Стрих, -ха, м. = стрихіль. Желех.
Тройзіл, -лу, м. = троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЙВОРІНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.