Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жайворінячий

Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.
Гиряво нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено. Нон. № 9281.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Малолі́тній, -я, -є. = малоліток. Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ. Г. Барв. 402., Ум. малолітненький. Грин. III. 339.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35., Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЙВОРІНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.