Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці.
Жало́ба 1, -би, ж. Трауръ, траурная одежда. По правді, нам би слід одягтись у жалобу. Сестрам Мася також жалобу посправляла.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Копень, -пені, ж. Ледяная сосулька.
Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл.
1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс.
2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать.
3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук.
Твердісько нар. = твердісінько.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.
