Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабур

Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУР"
Бузувірний, -а, -е. = безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.
Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи. ХС. IV. 56.
Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки. Мил. 33.
Поспитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати. Чуб. V. 1153. 2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий. Черниг. у. 3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується. О. 1861. X. 36.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.
Хламидник, -ка, м. Босякъ. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.