Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь. О. 1861. XI. 69.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Некрутський, -а, -е. Рекрутскій. А що бути у неволі, у некрутському наборі. Чуб. V. 988.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Єв. І. XIII. 5. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Чуб. V. 309. Обітре рукавом. Левиц. І. 107.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Мир. Пов. І. 140.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Риб'я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. АД. II. 26. Ум. риб'ятко. Вх. Лем. 460.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Цірувати, -рую, -єш, гл. = мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.