Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Видати 2, -даю, -єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. хто видав так говорити? Развѣ такъ можно говорить? Левиц. І. 242. ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. І. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном. заг. № 48.
Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Доска́кувати, -кую, -єш, сов. в. доскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакує Сомко із Шрамом до провалля. К. ЧР. 169.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх. Шевч. 308.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Післати Cм. посилати.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила? Мет. 63.
Цяцінька, цяцічка, -ки, ж. Ум. отъ цяця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.