Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.
Ковалдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ. Борз. у.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти. Волч. у.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований. К. (О. 1861. VI. 30).
Пташня, -ні, ж. Птичникъ, птичій дворъ.
Ростріскатися, -каюся, -єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ. Грин. III. 109.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.