Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Лести́во нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали. О. 1862. IX. 29.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Свиснява, -ви, ж. Свистаніе, свистъ. Там така крикнява, свиснява. Левч. 62.  
Скидати 2, -даю, -єш, гл. Сбросить, сложить съ чего либо или куда нибудь (многіе предметы). Скидай лати отам під хлівом. Не скидали ми стога, а сонце вже заходить. Чуб. II. 10.
Спречний, -а, -е. = суперечний.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.