Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Виносити 2 Cм. виношувати.
Габа, би, ж. 1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. МВ. ІІ. 77. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда. О. 1862. VIII. 32.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Левиц. І. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався. Стор. II. 11.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Калачик, -ка, м. 1) Ум. отъ калач. 2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. Ном. № 7589. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Мет. 80. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось. Шевч. 205.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Роздягати, -га́ю, -єш, сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.
Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. ЗОЮР. І. 256. КС. 1890. VII. 91. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри. Котл.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.