Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
До́лочко, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Ізм.. Cм. зм...
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати.
Содома, -ми, ж. Шумъ, суматоха, крикъ: ссора. Ой содома, пане куме. В хаті заїдня, колотнеча, содома піднялась, що й не сказати: Мася з матірю зуб на зуб стинається.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала?
Уцюкнути, -ну, -неш, гл.
1) Отрубить.
2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка.
