Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі.
Горсе́т, -та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Кошівниця, -ці, ж. Корзина для храненія зерна = кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища.
Насуплювати, -плюю, -єш, сов. в. насупити, -плю, -пиш, гл. Нахмуривать, нахмурить. Насупити брови. І Данило инший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови і на устах ласкавий усміх. Насупило, — аж світу Божого не видно.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл.
1) Вметать, вместь во что.
2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили.