Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ.
Гри́вина, -ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи.
Мирна́, -но́ї, ж. Мировая. Ну, годі, помиримось! — яка ж у мас буде мирна? — Оддай мені гроші мої, то й помиримось.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Потратити Cм. потрачати.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый!
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван.
