Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалібниця

Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. МВ. ІІ. 181. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. К. ЧР. 281. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Чуб. V. 370. Матері-жалібниці у його не було. Г. Барв. 453. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок. Чуб. V. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЦЯ"
Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. ІІІ. 592.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Навести́ Cм. наводити.
Нала́зитися, -ла́жуся, -вишся, гл. Вдоволь полазить. Було налазится по тих високих скелях. Левиц. І. 100.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться. Ном. № 568.
Сім, семи и сімо́х, сьомох числ. Семь. Що-дня, ззідав по семи хліба. Грин. II. 269. Баба сім миль зза пекла, — очень злая баба. Ном. № 242. Коли б сім собак, то б од усіх сімох оділась. Ном. № 3345.
Теремок, -мка, м. 1) Ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132. 3) мн. бахрома. Черниг.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.