Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалібниця

Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. МВ. ІІ. 181. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. К. ЧР. 281. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Чуб. V. 370. Матері-жалібниці у його не було. Г. Барв. 453. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок. Чуб. V. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЦЯ"
Вава, -ви, ж. Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. Ум. вавка, вавонька, вавочка.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. Ном. № 6013. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Н. Вол. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.
Пильга, -ги, ж. У кожевниковъ: снарядъ для прикрѣпленія выдѣлываемой кожи. Сумск. у.
Прикротно нар. Спѣшно. Увійшла в пекарню Палажка, а попадя щось саме прикротно поралась коло тіста. Г. Барв. 156.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.