Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. 2) мн. = Муцик 2.
Їдальний, -а, -е. = їстовний.
Лі́йка, -ки, ж. 1) Воронка. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Ум. лієчка.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Нараяв я до баби добрих людців.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Поплюсок, -ску, м. = поплісок. Тепер тут води багато, а перш були тільки поплюски води.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють.
