Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шаріти

Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРІТИ"
За́бережень, -жня, м. Ледъ возлѣ берега. Річка ще не замерзла, а забережні вже є. Міусск. окр.
Капець, -пця, м. 1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. О. 1861. XI. 68. (Н. п.). 2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Гол. Од. 67. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ. Шух. І. 125. 3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Cм. капут.
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Обігнати Cм. обганяти.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.