Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шаріти

Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРІТИ"
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Казус, -са, м. Случай. Казус сей так налякав усіх людей, що більше вже ніхто із глузду не скрутився. Гліб. 65.
Кайлак, -ка, м. 1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья. Шух. І. 96. 2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный. Вх. Зн. 23.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.