Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
Голоколінець, -нця и голоколінок, -нка, м. = голодранець. Пани ж наші, пани голоколінці! Як ми в шинк, то й ви навздогінці. Дайте сьому голоколінку, хоч із хліба скоринку. Ум. голоколінчик.
Козацтво, -ва, с.
1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли.
2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва.
8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця.
Ступити II, -плю́, -пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка.
