Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий.
Кордюк, -ка, м. = дюк.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали.
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня.
Убілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Пачкаться, запачкаться въ мѣлъ, муку. Де се ти убілився?
