Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей).
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея.
Утоплена, -ної, ж. Утопленница.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
