Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шваєчка

Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЄЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЄЧКА"
Братецьки нар. = братерськи. Вони братецьки мов жили. Греб. 325.
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Ґарна́ґа, -ґи, ж. = Кривуляка. Нѣжин. у.
Дойня́чка, -ки, ж. Коро́ва-дойнячка. Дойная корова. О. 1861. X. 133.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит. Гол. II. 424.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАЄЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.