Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швайка

Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. Ном. № 10608. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. Ном. № 1394. 2) Ковырялка для курительной трубки. Гол. Од. 66. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. Св. Л. 26. 4) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 472. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. Екатерин. у. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Вх. Пч. IT. 18. Ум. шваєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЙКА"
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Важність, -ности, ж. 1) Вѣскость. 2) Важность. Желех.
Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. І. 310.
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Зніжувати, -жую, -єш, сов. в. зніжити, -жу, -жиш, гл. Изнѣживать, изнѣжить. Желех. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила. Харьк.
Ікровиця, -ці, ж. Рыба-самка. Вх. Зн. 37. Cм. ікрець.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Падичій, -чія, м. Водопадъ. Мнж. 188.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться. Драг. 346.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.