Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
