Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марник

Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИК"
Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Відхтітися, -хочеться, гл. безл. Перестать хотѣться. Захтілося — запрягайте! — Відхтілося — випрягайте! Ном. № 7974.
Гайдамакувати, -ку́ю, -єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдамакою. Аф. 353.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали. Чуб. III. 215.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Чеснути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.